формування у майбутніх фахівців з вищою освітою компетентностей щодо аналізу власної діяльності як системи, виявлення «проблемних зон» й набуття практичного інструментарію їх перетворення.

У процесі вивчення курсу студенти оволодіють знаннями із таких питань: – зміст та значення самомеменеджменту, ознаки його ефективності; – правила реалізації загальних функцій самоменеджменту: постановка цілей (аналіз і формування особистих цілей); планування (розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності); прийняття рішень; реалізація і організація (складання розпорядку дня й організація особистого трудового процесу для реалізації поставлених завдань); контроль (самоконтроль) підсумків; здійснення комунікативних зв'язків; – психологічні основи комунікативної компетентності та прийняття рішень; – інструменти самоменеджменту; – психологічні основи ефективності. Під час практичних занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички: – аналізу власної діяльності як системи, виявлення «проблемних зон»; – набуття практичного інструментарію перетворення «проблемних зон» на точки зростання; – формування індивідуального стилю само-менеджменту; – регуляції поведінки оточуючих і саморегуляції; – самоконтролю в екстремальних ситуаціях; – здійснення ефективного комунікативного впливу; – підвищення результативності реалізації загальних функцій самоуправління з урахуванням впливу психологічних факторів; – оптимізації умов та режимів праці з урахуванням психолого-фізіологічних аспектів.