Метою навчальної дисципліни є вивчення і засвоєння основних понять і категорій англійської мови як засобу комунікації, що передбачає володіння понятійним апаратом у теорії комунікації, вміння розрізняти типи дискурсів, мовленнєвих актів, тактик і стратегій спілкування англійською мовою, аналізувати соціо-культурні чинники та розмаїття засобів комунікації, а також здатність практичного застосовування набутих знань у практичній діяльності та наукових дослідженнях.На кінець курсу студент має знати основні поняття і категорії теорії комунікації; розрізняти залежність між мовою, мовленням і комунікацією; встановлювати властивості висловлювання та підходи до вивчення і моделі комунікації; визначати дейктичні елементи висловлювання, перформативні дієслова та теорію мовленнєвих актів; використовувати правила реплікування, типи діалогічних єдностей, поняття дискурсу та його типів; враховувати гендерні, культурні та соціальні фактори комунікації англійською мовою. Завданнями курсу є формування загальної та фахових лінгвістичних компетенцій, зокрема, комунікативної, філологічної, науково-дослідної та мовленнєвої, професійно орієнтованої компетенцій. 

Опанування навчальної дисципліни дозволить отримати наступні результати навчання, а саме розрізняти мову, мовлення, комунікацію як лінгвістичні явища; встановлювати референтні зв’язки між висловлюванням та наміром мовця, визначати пресупозиції та її типи у висловлювання та визначати типи реплікування й структуру діалогів; використовувати відповідні дейктичні елементи у висловлюваннях та встановлювати взаємовідповідності між дейксисом у різних мовах; розрізняти текст і дискурс, визначати типи дискурсів та володіти відповідними правилами дискурсивної поведінки; володіти стратегіями і тактиками спілкування, та розрізняти комунікативні аплікатури; вирізняти різні максими принципу кооперації та підбирати відповідні комунікативні маркери та хеджи; володіти принципом ввічливості та його максимами.