Метою викладання навчальної дисципліни «Психологічна стійкість журналістів» є сформувати у майбутніх журналістів здатність підтримувати психологічну стійкість у процесі професійної діяльності, ефективно діяти в умовах стресу, невизначеності й інформаційного ризику, зберігаючи професійну етичність і психоемоційне благополуччя.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати: –        психологічні особливості професійної діяльності журналістів у стресових і кризових умовах; –        теоретичні засади психологічної стійкості, її структуру та чинники формування; –        механізми виникнення гострого й хронічного стресу, професійного вигорання та вторинної травматизації; –        підходи до розвитку резилієнтності: когнітивно-поведінковий, наративний, емоційно-регулятивний та ресурсно-орієнтований; –        техніки саморегуляції, відновлення та профілактики емоційного виснаження; –        особливості реагування на травматичний контент, роботу зі свідченнями насильства, війни або катастроф; –        етичні стандарти психологічної безпеки в журналістиці; –        методи командної підтримки та організаційної психологічної безпеки в редакціях; –        основи кризової комунікації й управління емоційними станами в інформаційно-насичених ситуаціях; –        принципи особистісного та професійного благополуччя в медіасфері. уміти: –        ідентифікувати власні стресові реакції та оцінювати рівень психологічного навантаження; –        застосовувати техніки саморегуляції (дихальні методи, тілесні практики, когнітивну реструктуризацію, мікровідновлення); –        будувати індивідуальний план підтримки психологічної стійкості в коротко- та довгостроковій перспективі; –        працювати з травматичним і чутливим контентом без шкоди для власного психічного здоров’я; –        використовувати навички емоційної грамотності та стрес-менеджменту під час виконання професійних завдань; –        запобігати професійному вигоранню через балансування навантаження, ресурсні практики та чіткі межі; –        організовувати психологічно безпечні комунікації в команді, підтримувати колег у кризових ситуаціях; –        застосовувати інструменти кризового інтерв’ювання та етичного репортажу в роботі зі свідками травми; –        відновлювати працездатність після інтенсивних репортажних подій, шокового контенту або польових відряджень; –        інтегрувати отримані навички у власну професійну практику для збереження стійкості, ефективності та емоційного благополуччя.