Метою дисципліни є розвиток професійних компетентностей здобувача у сфері логопедичного втручання при мовленнєвих диспраксіях і дисгнозіях у дітей, який на основі системних знань про нейропсихологічні механізми праксису та гнозису як функціональної основи мовлення здійснює комплексне оцінювання стану їх сформованості, інтерпретує структуру мовленнєвого порушення та визначає його провідний механізм, обґрунтовано добирає й реалізує ефективні стратегії логопедичного втручання, інтегрує теоретичні знання та практичні вміння у професійній діяльності, здійснює міждисциплінарну взаємодію, виявляє відповідальне та етичне ставлення до потреб дитини й родини, здатний до професійної рефлексії, самоосвіти та неперервного розвитку власних фахових компетентностей.

Після завершення вивчення дисципліни здобувач освіти здатний/здатна:здійснювати логопедичне та нейропсихологічне обстеження дітей з мовленнєвими порушеннями з метою виявлення порушень артикуляційного, орального та мовленнєвого праксису, а також різних форм зорового, слухового, тактильного та кінестетичного гнозису;диференціювати мовленнєві порушення, зумовлені первинною недостатністю праксису або гнозису, від вторинних мовленнєвих ускладнень у структурі складних порушень розвитку;аналізувати структуру мовленнєвого порушення з позицій взаємозв’язку праксичних, гностичних та мовленнєвих функцій, визначаючи провідний механізм дефіциту;інтерпретувати результати діагностичних проб на праксис і гнозис та формулювати нейропсихологічно обґрунтований логопедичний висновок;проєктувати індивідуальні програми логопедичного втручання при дитячій апраксії мовлення та мовленнєвих дисгнозіях з урахуванням типу порушеного праксису/гнозису;здійснювати міждисциплінарну взаємодію, аргументуючи роль порушень праксису й гнозису у формуванні мовленнєвих труднощів дитини;критично аналізувати ефективність логопедичного втручання, спираючись на динаміку показників праксису та гнозису.Результати навчання за дисципліною “Логопедичне втручання при мовленнєвих диспраксіях і дисгнозіях у дітей” відповідно ОПП “Логопедія”:РН 3. Розуміти закономірності та особливості розвитку і функціонування, обмеження життєдіяльності у контексті професійних завдань.РН 6. Планувати освітньо-корекційну роботу на основі результатів психолого-педагогічної діагностики осіб з особливими освітніми потребами з врахуванням їхніх вікових та індивідуально-типологічних відмінностей.РН 7. Вільно спілкуватися державною та іноземною мовами у професійному середовищі, володіти фаховою термінологією та професійним дискурсом.РН 8. Організовувати і здійснювати психолого-педагогічне вивчення дітей з особливостями психофізичного розвитку, діагностико-консультативну діяльність. РН 12. Аргументувати, планувати та надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомогу) відповідно до рівня розвитку і функціонування, обмеження життєдіяльності дитини з особливими освітніми потребами.РН 17. Мати навички самостійного навчання та пошуку необхідної інформації.РНУ 18. Застосовувати у професійній діяльності базові знання про клінічні підходи до визначення труднощів функціонування дитячого організму при типовому та порушеному розвитку; особливості діяльності центральної нервової системи та вищих психічних функцій; визначення локалізації мовленнєвих зон кори головного мозку та механізми порушень при їх ураженні для забезпечення ефективного логопедичного впливу при дизонтогенезі у різні вікові періоди.РНУ 19. Інтегрувати у професійну діяльність знання про закономірності та особливості мовленнєвого розвитку в онтогенезі та дизонтогенезі; взаємозв'язок мовлення, мислення і свідомості; психолінгвістичні основи мовленнєвої діяльності для реалізації стратегій логопедичного впливу у різні вікові періоди.РНУ 20. Знати та розуміти причини, механізми, структуру, симптоматику дислалії, ринолалії, дизартрії, порушень голосу, затримки мовленнєвого розвитку, фонетико-фонематичного недорозвитку, загального недорозвитку мовлення, порушень темпо-ритмічної складової мовлення, алалії, труднощів у навчальній діяльності (дисграфія, дислексія, дискалькулія), набутих розладів мовлення та спілкування.РНУ 21. Добирати та застосовувати методики психолого-педагогічного і логопедичного обстеження осіб з порушеннями мовлення, визначати стан сформованості мовлення у різні вікові періоди; рефлексувати та критично оцінювати достовірність одержаних результатів, визначати на основі їх інтерпретації особливі освітні потреби дітей та формулювати психолого-педагогічний та логопедичний висновок.РНУ 22. Добирати й застосовувати у професійній діяльності методики, технології, засоби логопедичного впливу та реабілітації осіб з порушеннями мовлення у різні вікові періоди для здійснення корекційно-розвивального впливу на психомоторний, когнітивний та мовленнєвий розвиток осіб з різними мовленнєвими порушеннями.РНУ 23. Розуміти важливість відповідального ставлення до здоров’я та уміти раціонально використовувати ресурси особистості.