Електронне навчання Університету Грінченка

Метою дисципліни «Релігійна комунікація» є аналіз генези феномену релігійної комунікації у науковій думці. Релігійна комунікація розглядається як явище системне, структурне, соціальне, історичне, психологічне тощо. Визначено місце релігійної комунікації у соціально-комунікаційній системі суспільства, її вплив на формування та розвиток суспільних відносин; проаналізовано функціональну спрямованість релігійної комунікації, її структуру та класифікаційні особливості.

РН 1. Критично мислити, розумітися в широкому колі світоглядних питань, використовувати набутий особистісно-професійний досвід для вирішення наукових та фахових завдань; реалізовувати власний аксіологічний і науковий потенціал.РН 2. Застосовувати методи наукового пізнання у аналізі релігійних процесів і явищ, проводити науково-дослідну діяльність, розробляти та впроваджувати науково-дослідницькі та інноваційні проєкти, здійснювати наукове дослідження й інтерпретувати його результати, ефективного висвітлювати, поширювати знання щодо наукових досліджень.РН 6. Реалізовувати професійну та науково-дослідну діяльність на основі знань про сучасні новації в галузі релігієзнавства.РН 10. Вибудовувати алгоритм наукового дослідження галузі релігієзнавства, використовувати методологічні принципи релігієзнавчого дослідження, використовувати теоретичні та емпіричні методи наукового дослідження, визначати порядок проведення дослідження і його етапи.РН 13. Здатен до компаративного аналізу складних явищ і процесів релігійного життя суспільства в контексті вітчизняних та зарубіжних наукових розвідок.РН 14. Прогнозувати наукову діяльність, аналізувати історичну динаміку та моделювати релігійні процесі і явища.РН 15. Аналізувати тенденції розвитку сучасного релігійно-культурного середовища.